Jump to content

Ніколи знову

Add links
Checked
From Wikipedia

Template:Кандидат у добрі статті

For other uses, see Ніколи знову (disambiguation).

[[Файл:Pomnik_Ofiar_Obozu_Zagłady_w_Treblince_2017c.jpg|міні|Багатомовний меморіал «Ніколи знову» у таборі смерті Треблінка]] [[Файл:Never_Again_(491281457).jpg|міні|Багатомовний меморіал «Ніколи знову» у концтаборі Дахау]] «Ніколи знову», також «Ніколи більше», «Більше ніколи» (Template:Lang-he, English: Never Again) — гасло, яке асоціюється з Template:Li та інших геноцидів. Це гасло використовували звільнені в'язні концентраційного табору Бухенвальд для засудження фашизму. Його популяризував лідер ультраправих єврейських воєнізованих угруповань Меїр Кагане у своїй книзі 1971 року «Ніколи знову! Програма виживання».

Точне значення цієї фрази є предметом дискусій, зокрема, чи слід її використовувати як партикуляристичний наказ для запобігання Template:Li євреїв, чи це універсалістський наказ для запобігання всім формам геноциду.

Цю фразу широко використовують політики та письменники, вона також зустрічається на багатьох Template:Li. Її також використовували як політичне гасло з інших причин, від вшанування пам'яті аргентинського перевороту 1976 року, просування Template:Li чи права на аборти, до заклику до боротьби з тероризмом після терактів 11 вересня.

Походження

[edit]

[[Файл:Buchenwald_Bulletin_Board_73319.jpg|міні|Під час визволення Бухенвальда на табличці було написано: «Створіть Антинацистський фронт! Пам'ятайте мільйони жертв, убитих нацистами / СМЕРТЬ НАЦИСТСЬКИМ ЗЛОЧИНЦЯМ».[1]]]

[[Файл:Ignacy_Płażewski,_Mauzoleum_na_Radogoszczu_w_Łodzi_(płaskorzeźba),_I-4723-9.jpg|міні|На меморіалі біля в'язниці Радогощ у Лодзі написано «Nigdy więcej faszyzmu» («Ніколи знову фашизму»).]]

Вважається, що гасло «Ніколи знову не впаде Масада!» походить з епічної поеми 1927 року «Template:Li» Template:Li.[2][3] Поема розповідає про Template:Li, під час якої сикарії вистояли проти римських армій і, за легендою, скоїли Template:Li, щоб не бути полоненими. У сіонізмі прикрашена Template:Li стала національним міфом і прославлялася як приклад єврейського героїзму. Вважаючись одним із найважливіших прикладів ранньої літератури ішуву, Масада здобула величезну популярність серед сіоністів на землі Ізраїлю та в єврейській діаспорі. Міф про Масаду став частиною офіційної програми з івриту, а гасло стало неофіційним національним гаслом.[4] У повоєнному Ізраїлі поведінка євреїв під час Голокосту несприятливо контрастувала з поведінкою захисників Масади:[2][3] перших ганьбили за те, що вони пішли, «Template:Li», тоді як других вихваляли за їхню героїчну та рішучу боротьбу.[5]

Між 1941 і 1945 роками нацистська Німеччина та її союзники вбили близько шести мільйонів євреїв під час геноциду, який став відомим як Голокост.[6] Спроба нацистів втілити своє остаточне вирішення єврейського питання відбулася під час Другої світової війни в Європі. Перше використання фрази «Ніколи знову» в контексті Голокосту відбулося у квітні 1945 року, коли щойно звільнені вцілілі в концентраційному таборі Бухенвальд розмістили її різними мовами на саморобних плакатах.[7][8] Культурологи-дослідники Діана І. Попеску та Таня Шульт пишуть, що спочатку існувало розмежування між політичними в'язнями, які використовували фразу «Ніколи знову» як частину своєї боротьби проти фашизму, та євреями, які вижили, імперативом яких було «ніколи не забувати» своїх убитих родичів та знищені громади. Вони пишуть, що ця різниця розмилася в наступні десятиліття, оскільки Голокост набув універсалізації.[8] У рамках Організації Об'єднаних Націй, Загальна декларація прав людини була прийнята в 1948 році, оскільки «міжнародне співтовариство поклялося ніколи знову не допускати» звірств Другої світової війни, а того ж року було прийнято Конвенцію про геноцид.[9][10] Ерік Сундквіст зазначає, що «заснування Ізраїлю ґрунтувалося на забороні пам'ятати історію руйнувань — руйнування двох Храмів, вигнання та погроми, а також Голокост — і гарантувати, що такі події Ніколи знову не повторяться».[2] Гасло «Ніколи знову» використовувалося в ізраїльських кібуцах до кінця 1940-х років, а також у шведському документальному фільмі «Template:Li» в 1961 році.[11]

Визначення

[edit]

міні|Графіті «Ніколи знову Німеччин» міні|Ніколи знову! Програма виживання (1972) За словами Ганса Келлнера, «розпакування семантичного змісту „Ніколи знову“ було б величезним завданням. Достатньо сказати, що ця фраза, незважаючи на свою неімперативну форму як мовленнєвого акту, наказує комусь вирішити, що щось не повинно повторитися вдруге. Хтось, у першому випадку, є єврей; це щось зазвичай називають Голокостом».[12] Келлнер припускає, що це пов'язано з «біблійним імперативом пам'яті» (захор) у Повторенні Закону 5:15: «І пам'ятай, що ти був рабом у землі Єгипетській, і що Господь, Бог твій, вивів тебе звідти сильною рукою та витягнутим раменом». (У Біблії це стосується пам'яті та дотримання Шабату).[12] Це також тісно пов'язано з біблійною заповіддю у Виході 23 :9: «Не гноби приходька, бо ти знаєш почуття приходька, бо самі були приходьками в землі Єгипетській».[13]

Початкове значення цієї фрази, яку використовував Абба Ковнер та інші люди, що пережили Голокост, було специфічним для єврейської громади, але пізніше значення фрази було розширено на інші геноциди.[13] Досі залишається предметом дискусій, чи стосується фраза «Ніколи знову» переважно євреїв («Ми ніколи знову не можемо дозволити євреям стати жертвами ще одного Голокосту»), чи вона має універсальне значення («Ніколи знову світ не дозволить геноциду будь-де проти будь-якої групи»). Однак більшість політиків використовують її в останньому значенні.[7] Ця фраза часто використовується в повоєнній німецькій політиці, але має різні значення. Згідно з одним з тлумачень, оскільки нацизм був синтезом існуючих аспектів німецької політичної думки та крайньої форми етнічного націоналізму, усі форми німецького націоналізму слід відкинути. Інші політики стверджують, що нацисти «зловживали» закликами до патріотизму і що слід побудувати нову німецьку ідентичність.[14]

Еллен Посман, пишучи про цю фразу, зазначила: «Минуле, хоча часто й недавнє, приниження та акцент на колишній жертві можуть призвести до спільного бажання демонструвати силу, яка легко може перерости в насильство».[15] Меїр Кагане, ультраправий рабин, та його Єврейська захисна ліга використовували цю фразу. Для Кахане та його послідовників «Ніколи знову» стосувалося саме євреїв, а його імператив боротися з антисемітизмом був закликом до зброї, що виправдовував тероризм проти уявних ворогів.[11][3][16] Пісня Єврейської захисної ліги містила уривок «До наших убитих братів та самотніх вдів: / Ніколи знову кров нашого народу не буде пролита водою, / Ніколи знову таке не буде чути в Юдеї». Після смерті Кахане в 1990 році, Шолом Комай, президент Американського єврейського комітету, сказав: «Незважаючи на наші значні розбіжності, Меїра Кахане завжди слід пам'ятати за гасло „Ніколи знову“, яке для багатьох стало бойовим кличем єврейства після Голокосту».[11]

Сучасне використання

[edit]

[[Файл:Never_Again_-_With_Display_of_Skulls_of_Victims_-_Courtyard_of_Genocide_Memorial_Church_-_Karongi-Kibuye_-_Western_Rwanda_-_01.jpg|міні|«Ніколи знову» — пам'ятник геноциду в Руанді]]

За словами Аарона Дорфмана, «з часів Голокосту ставлення єврейської громади до запобігання геноциду підсумовується в моральній філософії „Ніколи знову“»[13], що означає, що євреї не дозволять собі стати жертвами.[17] Ця фраза використовувалася на багатьох офіційних заходах і з'являється на багатьох меморіалах і музеях Голокосту,[8][2] включаючи меморіали в таборі смерті Треблінка[2] та концентраційному таборі Дахау[18], а також на згадку про геноцид у Руанді.[19] Вона широко використовується тими, хто вижив у Голокості, політиками, письменниками та іншими коментаторами, які застосовують її для різних цілей.[7][19]

[[Файл:Nunca_más_-_Día_de_la_Memoria.jpg|міні|Демонстранти вшановують пам'ять аргентинського перевороту 1976 року у 2011 році.]]

Для дедалі більшої кількості критиків ця фраза стала порожньою та надмірно вживаною[8], оскільки геноциди продовжують відбуватися, а засудження геноциду, як правило, відбувається лише після того, як він вже закінчився.[7] Кілька коментаторів, включаючи Адаму Діенга, зазначили, що геноцид продовжував відбуватися не ніколи, а «знову і знову» після Другої світової війни.[9][20][21][19][7][17] Дехто навіть назвав припинення масових злочинів нереалістичною метою, враховуючи обмеження міжнародного порядку.[22] Кілька президентів Сполучених Штатів, включаючи Джиммі Картера в 1979 році, Рональда Рейгана в 1984 році, Джорджа Буша-старшого в 1991 році, Білла Клінтона в 1993 році та Барака Обаму в 2011 році, обіцяли, що Голокост більше не повториться, і що будуть вжиті заходи для зупинення геноциду.[19][9][11] Однак, геноцид мав місце під час їхніх президентств: у Камбоджі за часів Картера, в Анфалі за часів президентства Рейгана, у Боснії за Буша та Клінтона, у Руанді за часів Клінтона та в єзидах за часів Обами.[23][9] Елі Візель писав, що якби фраза «Ніколи знову» була підтримана, «не було б ні Камбоджі, ні Руанди, ні Дарфура, ні Боснії».[24] Тоттен стверджував, що ця фраза поверне собі свою важливість лише тоді, коли «ніхто, крім тих, хто справді серйозно налаштований запобігти черговому Голокосту», не посилатиметься на неї.[7]

У 2020 році кілька критиків китайського уряду використовували цю фразу, щоб позначити уявну відсутність міжнародної реакції на переслідування уйгурів у Китаї.[25][26][27][28] 1 березня 2022 року, після того, як Меморіальний центр Голокосту Бабин Яр був уражений російськими ракетами та снарядами під час битви за Київ, президент України Володимир Зеленський заявив, що «Ніколи знову» означає не мовчати про агресію Росії.[29]

Європейський Союз був заснований з метою анафеми війни на європейському континенті.[30] За словами політологів К. Ніколая Л. Геллвіцкі та Анни-Марі Хоуде, Європейський Союз виконує роль «священного політичного міфу» для Німеччини, підтримуючи «утопічне бачення можливості спокути та відкуплення» та забезпечуючи ідентичність, не обтяжену нацистським минулим.[31] Фраза «Ніколи знову», невід'ємна частина ідентичності Німеччини після Голокосту, викликала дискусії під час війни в Газі. Інтелектуали, включаючи членів Франкфуртської школи неомарксистської критичної теорії, не погоджувалися щодо її масштабів. Деякі стверджували, що вона повинна застерігати від потенційних геноцидів у всьому світі, зокрема в Газі. І навпаки, Юрген Габермас та співавтори наголошували на її першочерговій ролі у захисті єврейського життя та Ізраїлю, вважаючи порівняння дій Ізраїлю з геноцидом недоречними.[32]

У 2025 році А. Дірк Мозес, Нільс Гілман та Захарія Мампіллі опублікували статтю, в якій стверджували, що «імператив „Ніколи знову“, який лежить в основі глобальної культури пам'яті про Голокост, став шаблоном для геополітичних підприємців» — очолюваних Ізраїлем та Руандою — «щоб оскаржити заборону на насильницьку територіальну експансію», яку вони здійснили під приводом запобігання звірствам. Як приклад того, як цей аргумент поширився на міжнародному рівні, вони наводять звинувачення Росії в геноциді проти України, які вона використовувала для виправдання свого вторгнення у 2022 році.[33] У той же час, за словами Омера Бартова, ізраїльтяни, які страждають від «синдрому ніколи знову», розглядають усі погрози та опір як ознаку другого Голокосту, що, у свою чергу, виправдовує «знову і знову» гноблення палестинців.[34]

У вересні 2025 року Музей Голокосту в Лос-Анджелесі опублікував на своїй сторінці в Instagram пост зі словами: «Ніколи знову не може означати лише „Ніколи знову“ для євреїв». Спочатку повідомлення в Instagram було схвалено в Інтернеті, деякі інтерпретували його як визнання геноциду в Газі, але також зіткнулося з жорсткою критикою з боку проізраїльських активістів. Пізніше пост був видалений і замінений заявою, в якій стверджувалося, що його неправильно інтерпретували. Музей швидко зіткнувся з критикою в Інтернеті після того, як журналіст Раян Грім повторно опублікував скріншот видаленого повідомлення, написавши: «Не можу вимовити. Немає слів, щоб описати це».[35]

Інші способи використання

[edit]

міні|Протест проти затримання іммігрантів у Сполучених Штатах

[[Файл:GambiaRoots019_(5418457850).jpg|міні|Статуя на острові Кунта-Кінтех, Гамбія, на честь закінчення атлантичної работоргівлі ; на ній написано «Ніколи знову!»]]

Обґрунтування «Ніколи знову» також спонукало до створення комісій правди в Латинській Америці після військових переворотів, диктатури та політичного насильства з метою запобігання повторенню подібного. Аргентинська комісія правди та її звіт 1984 року під назвою Nunca más були моделлю для подібних зусиль в інших місцях.[36] Гасло Nunca más досі використовується на щорічних заходах, присвячених пам'яті аргентинського перевороту 1976 року.[37][38] У Бразилії фраза «Ніколи знову» використовується як мотив групами, що виступали проти бразильської військової диктатури з 1980-х, починаючи з книги «Template:Iw»[39], правозахисної організації «Template:Iw»[40] та однойменного пам'ятника.[41]

На Філіппінах гасло «Ніколи знову» використовується як заклик до вшанування пам'яті про воєнний стан за часів Фердинанда Маркоса[42][43] і зазвичай скандується разом із фразою «ніколи не забудемо» з таких подій, як щорічне вшанування оголошення воєнного стану 21 вересня[44] та річниця Революції народної влади 25 лютого[45], яка є державним святом у країні.

Фраза «Ніколи знову» також використовувалася на згадку про Template:Li та Закон про виключення китайців.[11]

Після терактів 11 вересня президент Джордж Буш заявив, що тероризму ніколи знову не буде дозволено перемогти. Він посилався на цю фразу, захищаючи суд над негромадянами у військових судах за злочини, пов'язані з тероризмом, та політику масового спостереження, прийняту його адміністрацією. Буш зазначив: «Іноземним терористам та агентам ніколи знову не можна дозволяти використовувати наші свободи проти нас». Його слова перегукнулися з промовою, яку його батько виголосив після перемоги у війні в Перській затоці: «ніколи знову не будьте заручниками темної сторони людської природи».[46]

Цю фразу використовували політичні правозахисні групи Never Again Action, які виступають проти затримання іммігрантів у Сполучених Штатах, та Never Again MSD, групи, яка проводить кампанії проти насильства із застосуванням зброї після стрілянини Стоунмена Дугласа.[11][47]

Термін «Ніколи знову» також використовується в кліматичному активізмі для порівняння бездіяльності урядів зі зростанням нацизму та їхньою бездіяльністю у скороченні викидів парникових газів.[48]

Див. також

[edit]

Примітки

[edit]
  1. ↑ "A sign posted [probably in Buchenwald] that says, "Form the Antinazifront! Remember the Millions of victims Murdered by the Nazis/ DEATH TO THE NAZI CRIMINALS." - Collections Search - United States Holocaust Memorial Museum". collections.ushmm.org. Archived from the original on 4 June 2020. Retrieved May 29, 2020.
  2. 1 2 3 4 5 Sundquist, Eric J. (2009). Strangers in the Land: Blacks, Jews, Post-Holocaust America. Harvard University Press. p. 601. ISBN 978-0-674-04414-2. Archived from the original on 9 July 2021. Retrieved 19 October 2020.
  3. 1 2 3 Philologos (6 May 2020). "What Is the Source of the Phrase "Never Again"?". Template:Iw. Archived from the original on 17 April 2020. Retrieved 6 May 2020.
  4. ↑ Zerubavel, Yael (1995). Recovered Roots: Collective Memory and the Making of Israeli National Tradition. University of Chicago Press. pp. 69, 116, 258. ISBN 978-0-226-98157-4. Archived from the original on 9 July 2021. Retrieved 10 May 2020.
  5. ↑ Yael S. Feldman: "Not as Sheep Led to Slaughter"? On Trauma, Selective Memory, and the Making of Historical Consciousness. In: Jewish Social Studies. 19, Nr. 3, 2013, ISSN 0021-6704, S. 139–169. Script error: No such module "Vorlage:Handle"..
  6. ↑ "Introduction to the Holocaust". (in en) Holocaust Encyclopedia. (United States Holocaust Memorial Museum). 12 March 2018. Archived from the original on 11 October 2015. Retrieved 10 May 2020.
  7. 1 2 3 4 5 6 Totten, Samuel (2016). "What About "Other" Genocides? An Educator's Dilemma or an Educator's Opportunity?". Essentials of Holocaust Education: Fundamental Issues and Approaches. Routledge. p. 197. ISBN 978-1-317-64808-6.
  8. 1 2 3 4 Diana I. Popescu, Tanja Schult: Performative Holocaust commemoration in the 21st century. In: Holocaust Studies. 26, Nr. 2, 2019, S. 135–136. Script error: No such module "Vorlage:Handle"..
  9. 1 2 3 4 Power, Samantha (1998). "Never Again: The World's Most Unfullfilled Promise | The World's Most Wanted Man". Template:Iw. PBS. Archived from the original on 25 May 2020. Retrieved 7 May 2020.
  10. ↑ "Universal Declaration". United Nations. Archived from the original on 27 May 2020. Retrieved 7 May 2020.
  11. 1 2 3 4 5 6 "How the Holocaust motto Never Again became a rallying cry for gun control". Jewish Telegraphic Agency. 8 March 2018. Archived from the original on 24 October 2019. Retrieved 6 May 2020.
  12. 1 2 Hans Kellner: "Never Again" is Now. In: History and Theory. 33, Nr. 2, 1994, ISSN 0018-2656, S. 127–128. Script error: No such module "Vorlage:Handle"..
  13. 1 2 3 Dorfman, Aaron. "Responding to Genocide". My Jewish Learning. Archived from the original on 20 August 2016. Retrieved 6 May 2020.
  14. ↑ Art, David (2005). The Politics of the Nazi Past in Germany and Austria. Cambridge University Press. p. 20. ISBN 978-1-139-44883-3. Archived from the original on 9 July 2021. Retrieved 19 October 2020.
  15. ↑ Posman, Ellen (2011). "Introduction: Never Again". In Murphy, Andrew R. (ed.). The Blackwell Companion to Religion and Violence. John Wiley & Sons. ISBN 978-1-4443-9573-0.
  16. ↑ School, Lee C. Bollinger Dean University of Michigan Law (1986). The Tolerant Society. Oxford University Press, USA. p. 274. ISBN 978-0-19-802104-9. Archived from the original on 9 July 2021. Retrieved 19 October 2020.
  17. 1 2 Gubkin, Liora (2007). You Shall Tell Your Children: Holocaust Memory in American Passover Ritual. Rutgers University Press. p. 117. ISBN 978-0-8135-4390-1. Archived from the original on 9 July 2021. Retrieved 19 October 2020.
  18. ↑ Baer, Alejandro; Sznaider, Natan (2016). Memory and Forgetting in the Post-Holocaust Era: The Ethics of Never Again. Routledge. ISBN 978-1-317-03375-2. Archived from the original on 4 June 2020. Retrieved 7 May 2020.
  19. 1 2 3 4 Buettner, Angi (2016). "Never again: Rwanda, genocide, and the Holocaust". Holocaust Images and Picturing Catastrophe: The Cultural Politics of Seeing. Routledge. p. 85. ISBN 978-1-351-93052-9.
  20. ↑ "Genocide: "Never again" has become "time and again"". Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights. 18 September 2018. Archived from the original on 4 June 2020. Retrieved 6 May 2020.
  21. ↑ McCallum, Luke (6 April 2019). "Publications". International Association of Genocide Scholars. Archived from the original on 23 May 2020. Retrieved 7 May 2020. The twentieth century has been called "The Age of Genocide." In the aftermath of the Holocaust, the slogan "never again" was coined; yet since 1945 we have seen the mass slaughter of Bengalis, Cambodians, Rwandans, Bosnians, Kosovars, and Darfuris, to name only a few.
  22. ↑ Yael S. Feldman: "Not as Sheep Led to Slaughter"? On Trauma, Selective Memory, and the Making of Historical Consciousness. In: Jewish Social Studies. 19, Nr. 3, 2013, ISSN 0021-6704, S. 139–169. Script error: No such module "Vorlage:Handle"..
  23. ↑ Fishel, Justin (17 March 2016). "ISIS Has Committed Genocide, Obama Administration Declares". Template:Iw. Archived from the original on 10 January 2020. Retrieved 7 May 2020.
  24. ↑ Rieff, David (February 1, 2011). "The Persistence of Genocide". Hoover Institution. Archived from the original on 23 April 2020. Retrieved 6 May 2020.
  25. ↑ Ibrahim, Azeem (3 December 2019). "China Must Answer for Cultural Genocide in Court". Foreign Policy. Archived from the original on 20 January 2020. Retrieved 3 February 2021.
  26. ↑ Dolkun, Isa (14 September 2020). "Europe said 'never again.' Why is it silent on Uighur genocide?". Politico. Archived from the original on 3 March 2021. Retrieved 3 February 2021.
  27. ↑ Sartor, Nina (3 December 2020). ""Never Again" all over again". Template:Iw. Archived from the original on 7 February 2021. Retrieved 3 February 2021.
  28. ↑ Kaye, Jonah (23 August 2020). "Uyghur Camps And The Meaning Of 'Never Again'". Template:Iw. Archived from the original on 7 March 2021. Retrieved 3 February 2021.
  29. ↑ Harkov, Lahav (2022-03-01). "Russia strikes Babyn Yar Holocaust memorial site in Ukraine". The Jerusalem Post. Retrieved 2022-03-01.
  30. ↑ Nena Mocnik: Are there historical lessons across time and space? The ethics of 'never again' in European history teaching. In: Informa UK Limited (Hrsg.): Rethinking History. 28, 2024-02-21, ISSN 1364-2529, S. 154–180. Script error: No such module "Vorlage:Handle"..
  31. ↑ C. Nicolai L. Gellwitzki, Anne-Marie Houde: Narratives, Ontological Security, and Unconscious Phantasy: Germany and the European Myth During the so-called Migration Crisis. In: Wiley (Hrsg.): Political Psychology. 44, Nr. 2, 2022-11-24, ISSN 0162-895X, S. 435–451. Script error: No such module "Vorlage:Handle"..
  32. ↑ "Israel-Hamas war opens up German debate over meaning of 'Never again'". The Guardian. 22 November 2023. Retrieved 5 December 2023.
  33. ↑ Gilman, Nils. "The New Politics of Territorial Expansion". Retrieved 7 June 2025.
  34. ↑ Weaponizing Language: Misuses of Holocaust Memory and the Never Again Syndrome Author(s): Omer Bartov Published by: Council for Global Cooperation Published On: 12 March 2024
  35. ↑ "US Holocaust museum removes anti-genocide post amid Gaza atrocities".
  36. ↑ Silvana, Mandolessi (2023). "Latin America". The Routledge Handbook of Memory Activism. Routledge. p. 296. doi:10.4324/9781003127550-57. hdl:20.500.12657/61166. ISBN 978-0-367-65039-1.
  37. ↑ Fernández Meijide, Graciela (24 March 2020). ""Nunca más", un compromiso vigente". Template:Iw (in Spanish). Archived from the original on 24 March 2020. Retrieved 6 May 2020.
  38. ↑ "Día de la Memoria en Argentina: el necesario recuerdo de la dictadura". France 24. 24 March 2019. Archived from the original on 18 December 2019. Retrieved 6 May 2020.
  39. ↑ Schneider, Marcelo (24 July 2020). "35 years of "Brasil: Nunca Mais"". World Council of Churches. Retrieved 13 December 2022.
  40. ↑ Fred Charatan: Brazil challenges doctors accused of torture. In: Template:Iw. 318, Nr. 7186, 20 March 1999. Script error: No such module "Vorlage:Handle".. PMID 10082694. PMC: 1115210 (freier Volltext).
  41. ↑ Mictlan, Monsieur (30 November 2021). "'Monument Tortura Nunca Mais' ('Torture Never Again')". Template:Iw. Retrieved 13 December 2022.
  42. ↑ Diez-Bacalso, Mary Aileen (September 29, 2022). "Never again to martial law". Template:Iw.
  43. ↑ La Viña, Tony; de Belen, Bernardine (September 11, 2022). "Never again, never forget: The violent memory of Martial Law". Template:Iw.
  44. ↑ Yael S. Feldman: "Not as Sheep Led to Slaughter"? On Trauma, Selective Memory, and the Making of Historical Consciousness. In: Jewish Social Studies. 19, Nr. 3, 2013, ISSN 0021-6704, S. 139–169. Script error: No such module "Vorlage:Handle"..
  45. ↑ Burgonio, TJ (February 26, 2013). "Aquino to PH: Never again". Template:Iw.
  46. ↑ Schneider, Rebecca (2006). "Never, Again". In Hamera, Judith A. (ed.). The SAGE Handbook of Performance Studies. SAGE. p. 25. ISBN 978-0-7619-2931-4. Archived from the original on 1 February 2022. Retrieved 19 October 2020.
  47. ↑ "Jews Protesting Detention Centers: Inside Never Again Action". Jewish Journal. 17 July 2019. Archived from the original on 23 April 2020. Retrieved 6 May 2020.
  48. ↑ Mark LeveneThe Holocaust Paradigm as Paradoxical Imperative in the Century of Anthropogenic Omnicide. In: Genocide Studies and Prevention. 16, Nr. 1, 2022, ISSN 1911-0359, S. 76–100. Script error: No such module "Vorlage:Handle"..

Додаткова інформація

[edit]
  • Nena Mocnik: Are there historical lessons across time and space? The ethics of 'never again' in European history teaching. In: Rethinking History. 28, Nr. 1, 2024, S. 154–180. Script error: No such module "Vorlage:Handle"..
  • Port, A.I. (2023). Never Again: Germans and Genocide after the Holocaust. Harvard University Press. ISBN 978-0-674-27522-5.

Посилання

[edit]

Template:Бібліоінформація Категорія:Гасла Категорія:Мовознавчі розбіжності

Retrieved from "https://test2.wikipedia.org/w/index.php?title=Ніколи_знову&oldid=607467"